маніпулятор

МАНІПУЛЯ́ТОР (людина, яка виконує руками складні дії, що звичайно потребують вправності, вміння тощо; цирковий артист .- фокусник), МАНІПУЛЯ́НТ, ПРЕСТИДИЖИТА́ТОР (фокусник). Ось мандрівний штукар розклав перед глядачами причандалля свого ремесла. Та бабуся, яка надто задивилася на маніпулянта, не помічає, як його напарник витягує її гаманець (з журналу); Маестро юриспруденції, полковник Сміт, на арені люнебурзького процесу.. демонстрував юриспрудентичні фокуси з влучністю дійшлого престидижитатора (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маніпулятор — маніпуля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маніпулятор — -а, ч. 1》 Людина, що робить різні маніпуляції (у 1 знач.). || Цирковий артист-фокусник, що вправно маніпулює різними предметами. 2》 Пристрій для передавання телеграфних сигналів. 3》 спец. Прилад на пульті управління, у диспетчерській і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маніпулятор — МАНІПУЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Цирковий артист-фокусник, що вправно маніпулює різними предметами. – От-от, – ухопився за невдало сказане слово Одинець. – Фантазер. Справжній фантазер. А в науці фантазер – це те ж саме, що ілюзіоніст. Маніпулятор (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. маніпулятор — маніпуля́тор (франц. manipulateur) 1. Машина чи пристрій для виконання допоміжних операцій, пов’язаних із зміною положення чи переміщення заготовки, виробу, деталі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. маніпулятор — МАНІПУЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Людина, що робить різні маніпуляції (у 1 знач.); // Цирковий артист-фокусник, що вправно маніпулює різними предметами. 2. Пристрій для передавання телеграфних сигналів. При передачі телеграфних сигналів застосовують.. Словник української мови в 11 томах