маніфест

маніфе́ст

(від лат. manifestus – явний, очевидний)

1. Письмове звернення верховної влади до населення у зв’язку із значними політичними подіями; іноді містить законодавчі норми або сповіщає про прийняття важливих законів.

2. Урочисте звернення, декларація політичних партій, громадських організацій тощо з викладом своїх політичних поглядів, програми.

3. Документ, який подається до митниці з переліком вантажу, що його перевозять на суднах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маніфест — маніфе́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маніфест — див. ЗВЕРНЕННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. маніфест — -у, ч. 1》 Урочисте писане звернення верховної влади до народу з приводу якоїсь дуже важливої події (прийняття важливого законопроекту, оголошення війни тощо). 2》 Писане звернення політичної партії або громадської організації, яке має програмний характер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маніфест — Проголоска, слово, звернення, див. деклярація, універсал, послання Словник чужослів Павло Штепа
  5. маніфест — МАНІФЕ́СТ, у, ч. 1. Урочисте писане звернення верховної влади до народу з приводу якоїсь дуже важливої події (прийняття важливого законопроекту, оголошення війни тощо). Словник української мови у 20 томах
  6. маніфест — Маніфе́ст, -та, в -ті; -фе́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. маніфест — МАНІФЕ́СТ, у, ч. 1. Урочисте писане звернення верховної влади до народу з приводу якоїсь дуже важливої події (прийняття важливого законопроекту, оголошення війни тощо). Словник української мови в 11 томах
  8. маніфест — рос. манифест документ, що пред'являється адміністрацією суднової компанії митним органам. Являє собою перелік накладних про товари, які перевозить судно. Eкономічна енциклопедія