масив

маси́в

(франц. massif – важкий, від лат. massa – шматок, брила)

1. Гірське підняття, що простягається приблизно на однакову віддаль у довжину й ширину, без певного напряму хребтів.

2. Велика ділянка, зайнята чимсь однорідним за своїм типом, значенням (напр., М. лісовий).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. масив — маси́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. масив — (гірський) плято з нерівною поверхнею; (будівель) скупчення, забудовання. Словник синонімів Караванського
  3. масив — -у, ч. 1》 Гірська височина без яскраво вираженого гребеня або вершини, однорідна з погляду геологічної будови. || Про монументальну, важку споруду. 2》 Велика територія, однорідна за якимись ознаками. Житловий масив. 3》 з означ., лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. масив — Суціль, сукуп, простір Словник чужослів Павло Штепа
  5. масив — МАСИ́В, у, ч. 1. Гірська височина без яскраво вираженого гребеня або вершини, однорідна з погляду геологічної будови. Іван Семанюк (M. Черемшина) .. “прийшов на світ” .. 13 липня 1874 р. Словник української мови у 20 томах
  6. масив — Маси́в, -ву; -си́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. масив — МАСИ́В, у, ч. 1. Гірська височина без яскраво вираженого гребеня або вершини, однорідна з погляду геологічної будови. Гірські масиви. — плато з нерівною поверхнею; мають однакову довжину й ширину (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах