масив
маси́в
(франц. massif – важкий, від лат. massa – шматок, брила)
1. Гірське підняття, що простягається приблизно на однакову віддаль у довжину й ширину, без певного напряму хребтів.
2. Велика ділянка, зайнята чимсь однорідним за своїм типом, значенням (напр., М. лісовий).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- масив — маси́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- масив — (гірський) плято з нерівною поверхнею; (будівель) скупчення, забудовання. Словник синонімів Караванського
- масив — -у, ч. 1》 Гірська височина без яскраво вираженого гребеня або вершини, однорідна з погляду геологічної будови. || Про монументальну, важку споруду. 2》 Велика територія, однорідна за якимись ознаками. Житловий масив. 3》 з означ., лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- масив — Суціль, сукуп, простір Словник чужослів Павло Штепа
- масив — МАСИ́В, у, ч. 1. Гірська височина без яскраво вираженого гребеня або вершини, однорідна з погляду геологічної будови. Іван Семанюк (M. Черемшина) .. “прийшов на світ” .. 13 липня 1874 р. Словник української мови у 20 томах
- масив — Маси́в, -ву; -си́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- масив — МАСИ́В, у, ч. 1. Гірська височина без яскраво вираженого гребеня або вершини, однорідна з погляду геологічної будови. Гірські масиви. — плато з нерівною поверхнею; мають однакову довжину й ширину (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах