масив

МАСИ́В, у, ч.

1. Гірська височина без яскраво вираженого гребеня або вершини, однорідна з погляду геологічної будови.

Іван Семанюк (M. Черемшина) .. “прийшов на світ” .. 13 липня 1874 р. в с. Кобаках Косівського повіту, там, де хвилі покутських горбів підіймаються назустріч основному масиву Карпат (М. Зеров);

Величезні масиви узбережжя здаються хисткими кучугурами сухого піску (П. Колесник);

Хтось приносив вирізки з іноземних журналів, дивовижні фотографії: літак з вузенькими крилами, далекі гірські масиви... (Ю. Бедзик);

Не давши сенаторові спочити після важкої дороги через увесь Центральний гірський масив Галії, воєвода римський виклав сутність його місії (І. Білик);

// Про монументальну, важку споруду.

Праворуч кучугурилися купи крислатих дерев. Просто – бовванів масив головного гімназичного корпусу (Ю. Смолич);

В метро по дорозі до себе, до свого бетонного масиву, Дмитро намагається cистематизувати всю ту навалу інформаціїї, яку так сумбурно вклала в нього Лариса (Є. Кононенко).

2. Велика територія, однорідна за якимись ознаками.

Перед нами масив ярої пшениці. Струнко біжать у далечінь рядки молодих сходів (І. Волошин);

Внизу виднілися темні простори океану, синюваті звиви рік, масиви лісів і хребти високих гір (О. Бердник);

Деяким чужинцям вдалося врятуватися й сховатися в густих лісових масивах (О. Авраменко, В. Авраменко).

3. Те саме, що ма́са 4.

Великими суцільними масивами рожевіє плакун (І. Багряний);

Важкі масиви хмар звисли над містом (О. Полторацький);

З Арктики повернулися щільні масиви крижаного повітря, на старий новий рік урешті випав сніг (Ю. Андрухович).

4. з означ., лінгв. Сукупність однорідних мовних явищ.

Досліджуваний лексичний масив обчислювався з метою встановлення асоціативно-символічного зв'язку певних фонем із певними семами (з наук. літ.).

(1) Житлови́й маси́в – сукупність житлових будинків, об'єднаних певним архітектурним задумом.

Зостались позаду корпуси нового житлового масиву, і попросторішало одразу (О. Гончар);

Я забрів на околиці міста, де будувалися респектабельні котеджі. Пересік житлові масиви і вийшов до озера (Любко Дереш);

Роздрібних покупців привабили супермаркети, розташовані посеред житлових масивів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. масив — маси́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. масив — (гірський) плято з нерівною поверхнею; (будівель) скупчення, забудовання. Словник синонімів Караванського
  3. масив — -у, ч. 1》 Гірська височина без яскраво вираженого гребеня або вершини, однорідна з погляду геологічної будови. || Про монументальну, важку споруду. 2》 Велика територія, однорідна за якимись ознаками. Житловий масив. 3》 з означ., лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. масив — Суціль, сукуп, простір Словник чужослів Павло Штепа
  5. масив — маси́в (франц. massif – важкий, від лат. massa – шматок, брила) 1. Гірське підняття, що простягається приблизно на однакову віддаль у довжину й ширину, без певного напряму хребтів. 2. Велика ділянка, зайнята чимсь однорідним за своїм типом, значенням (напр., М. лісовий). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. масив — Маси́в, -ву; -си́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. масив — МАСИ́В, у, ч. 1. Гірська височина без яскраво вираженого гребеня або вершини, однорідна з погляду геологічної будови. Гірські масиви. — плато з нерівною поверхнею; мають однакову довжину й ширину (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах