1. Словник української мови у 20 томах

масивний

МАСИ́ВНИЙ, а, е.

1. Який має велику масу (у 1 знач.), об'єм.

Над здоровим ставком внизу червоніли стіни масивної сахарні, неначе твердині (І. Нечуй-Левицький);

Були тут головно статечні постаті, деякі обтяжені роками й масивними золотими ланцюгами від годинників (І. Франко);

Оглядівши Ріну, Степун з кряхтінням виняв масивний, з монограмами, портсігар і почав закурювать (В. Винниченко);

Посередині троє масивних дверей, оббитих темною цератою (І. Микитенко);

У кабiнетi була м'яка канапа, трохи масивний стiл з точеними нiжками, скляна шафа з книжками i кахельна грубка (Р. Андріяшик);

// Великий, важкий (про людину, тварину або частину тіла).

Ми стоїмо один проти одного. Я – масивний і огрядний у синьому піджаку, в золотих окулярах, респектабельний і певний себе. Він – блідий і безбровий з рідким, їжачком зачесаним волоссям (В. Домонтович);

Своєю масивною фігурою заступає [Гамалія] стежку (Григорій Тютюнник);

Круглолиций, з міцно стиснутими губами й круглим масивним підборіддям, він був тут у камері уособленням сили, мудрості й спокою (Ю. Збанацький);

Професор Чмонь ледь помітно кивнув своєю масивною головою, наче привітався, а може й ні (О. Ірванець).

2. Який займає велику площу; суцільний.

І дивно було думати, що тонка лінія, .. яка легко перетинала міжгір'я глибиною в кількасот метрів, – насправді являє собою масивну дворейкову дорогу завширшки біля десяти метрів (В. Владко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. масивний — маси́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. масивний — (обсягом) здоровенний, здоровезний, величезний, прездоровий, св. об'ємистий, г. обіймистий; (вагою) ваговитий; (грубиною) грубезний; (що займає всю площу) суцільний, монолітний; (хто) великий, важкий, дебелий. Словник синонімів Караванського
  3. масивний — [масиўнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. масивний — -а, -е. 1》 Який має велику масу (у 1 знач.), об'єм. || Великий, важкий (про людину, тварину або частину тіла). 2》 Який займає велику площу; суцільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. масивний — Суцільний, щільний, твердий, дебелий, див. компактний Словник чужослів Павло Штепа
  6. масивний — маси́вний (франц. massif) 1. Суцільний. 2. Щільний, важкий. 3. М-і гірські породи – магматичні гірські породи, що утворилися з розплавленої магми в надрах земної кори (напр., граніт). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. масивний — ВАЖКИ́Й (про людину, тварину й частини їх тіла — значний розмірами; який вагою справляє враження значного), ТЯЖКИ́Й, МАСИ́ВНИЙ, ГРУЗЬКИ́Й розм. рідко, ГИ́РЯВИЙ діал.; ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ (досить важкий); ОГРЯ́ДНИЙ, ГРОМІЗДКИ́Й рідше (про людину). Словник синонімів української мови
  8. масивний — Маси́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. масивний — МАСИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який має велику масу (у 1 знач.), об’єм. Над здоровим ставком внизу червоніли стіни масивної сахарні, неначе твердині (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах