математика

матема́тика

(грец. μαθηματική, від μάθημα – знання, наука)

наука про кількісні співвідношення і просторові форми дійсного світу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. математика — матема́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. математика — [матеиматиека] -кие, д. і м. -тиец'і Орфоепічний словник української мови
  3. математика — -и, ж. Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. Вища математика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. математика — МАТЕМА́ТИКА, и, ж. Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. Він тут удома всі книжки залишив і тільки з своєю математикою возиться, завжди він так, то задачі робить, то в математичних книжках риється (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  5. математика — Одна з найдавніших галузей знань, відома колись як наука про числа та геометричні фігури; найістотнішою рисою м. є те, що вона слугує основою дедукційного методу. Універсальний словник-енциклопедія
  6. математика — Матема́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. математика — МАТЕМА́ТИКА, и, ж. Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. Він тут удома всі книжки залишив і тільки з своєю математикою возиться, завжди він так, то задачі робить, то в математичних книжках риється (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах