математика

МАТЕМА́ТИКА, и, ж.

Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу.

Він тут удома всі книжки залишив і тільки з своєю математикою возиться, завжди він так, то задачі робить, то в математичних книжках риється (Леся Українка);

Шпенглер пробує навіть показати, що така наука, як математика, в античному світі є щось органічно чуже, щось в істоті одмінне від новоєвропейських народів... (М. Зеров);

Тільки-но Сергій рушив з місця, як назустріч трапилась його колишня вчителька, викладачка математики в середній школі (О. Гуреїв);

Вчитель був зовні так собі: ні те ні се. Викладав у десятих класах математику. Дражнили його Сироваткою (П. Загребельний);

Топологія – розділ математики, що вивчає властивості об'єктів, здеформованих у геометріях вищого порядку (Ю. Іздрик).

△ (1) Ви́ща матема́тика – назва сукупності математичних дисциплін, що застосовують найскладніші методи дослідження й дають найширші узагальнення.

В галузі теорії ймовірності та вищої математики він зразу піднісся на ступінь загальновизнаного маестро (В. Підмогильний);

– Це електротехнік. Він досить освічена людина: не знаю, чи самотужки, чи якимось іншим способом, він дійшов до того, що знається на вищій математиці й робить інтегральне обчислення (Б. Антоненко-Давидович);

Якби ти з'явилася раніше зі своїми книжками з вищої математики, я б, мабуть, не кинулася в ті дурні гульки (О. Авраменко, В. Авраменко);

(2) Дискре́тна матема́тика – розділ математики, що вивчає властивості множин, не пов'язані з поняттям неперервності.

Теорія складних мереж як галузь дискретної математики вивчає характеристики мереж, враховуючи не лише їх топологію, але й статистичні феномени (з наук. літ.);

Для розв'язання задач корисним є володiння основами дискретної математики (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. математика — матема́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. математика — [матеиматиека] -кие, д. і м. -тиец'і Орфоепічний словник української мови
  3. математика — -и, ж. Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. Вища математика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. математика — матема́тика (грец. μαθηματική, від μάθημα – знання, наука) наука про кількісні співвідношення і просторові форми дійсного світу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. математика — Одна з найдавніших галузей знань, відома колись як наука про числа та геометричні фігури; найістотнішою рисою м. є те, що вона слугує основою дедукційного методу. Універсальний словник-енциклопедія
  6. математика — Матема́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. математика — МАТЕМА́ТИКА, и, ж. Наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. Він тут удома всі книжки залишив і тільки з своєю математикою возиться, завжди він так, то задачі робить, то в математичних книжках риється (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах