математик

МАТЕМА́ТИК, а, ч.

Фахівець із математики.

Виховувала [Київська академія] не тільки богословів, а й математиків, астрономів, ботаніків (О. Ільченко);

Ким він буде? Ким стане? Чи визначним математиком, чи звичайним бухгалтером? (О. Гончар);

Джалапіту запросили на з'їзд математиків, щоб він узяв участь у розв'язанні обрахунків законів небесної кривизни (Е. Андієвська);

// Той, хто добре знає математику.

– Ви знаєте, – додала [Маня] з тим самим усміхом, – Обринські не були ніколи добрими математиками! (О. Кобилянська);

Трохи згодом на екстрених (хе-хе!) батьківских зборах із учнями Сергійко Тороус, перфектний математик, піднявся і сказав: – Ви тут, Ніно Олександрівно, сказали, що її усі бояться, а тому слухаються (І. Карпа);

// Учитель, викладач математики.

Учитель [італійської мови] .. сказав, що нехай директор “ловить” .. математика, а він на урок не прийде, бо й сам хоче в суботу гуляти (Леся Українка);

Педагоги часто заздрили математикові, який ніколи не жалівся на недисциплінованість і неслухняність класу (О. Копиленко);

Гімназичні вчителі знали про мою літературну сверблячку та перші друковані успіхи, .. а математик, не схвалюючи моєї холоднечі до чисел і мір, вважав за потрібне тримати мене в чорному тілі (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

математик

Значення в інших словниках