математик

МАТЕМА́ТИК, а, ч. Фахівець із математики.

Виховувала [Київська академія] не тільки богословів, а й математиків, астрономів, ботаніків (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 198);

Ким він буде? Ким стане? Чи визначним математиком, чи звичайним бухгалтером? (Гончар, Тронка, 1963, 87);

// Той, хто добре знає математику.

— Ви знаєте, — додала [Маня] з тим самим усміхом, — Обринські не були ніколи добрими математиками! (Коб., III, 1956, 193);

// Учитель математики.

Учитель [італійської мови] .. сказав, що нехай директор "ловить".. математика, а він на урок не прийде, бо й сам хоче в суботу гуляти (Л. Укр., V, 1956, 403);

Педагоги часто заздрили математикові, який ніколи не жалівся на недисциплінованість і неслухняність класу (Коп., Десятикласники, 1938, 98).