медуза
меду́за
(грец. Μέδουσα)
1. В давньогрецькій міфології одна з трьох жінок-страховищ, серед яких лише вона була смертною.
2. Вільноплаваючий організм, що являє собою статеву форму кишечнопорожнинних тварин. Поширена переважно в морях.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- медуза — меду́за іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- медуза — Водяне серце. Словник синонімів Караванського
- медуза — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – одна з трьох дів зі зміями на голові замість волосся, погляд якої обертав усе живе на каміння. 2》 Кишковопорожнинна морська тварина з прозорим драглистим тілом, перев. зі щупальцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- медуза — МЕДУ́ЗА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології – одна з трьох дів зі зміями на голові замість волосся, погляд якої обертав усе живе в каміння. [Прісцилла:] Тут Круста? (Німіє з дива і з жаху). Словник української мови у 20 томах
- медуза — Статеве покоління сцифомедуз і гідрозоїв; тіло драглисте у вигляді парасолі; з запліднених яєць розвиваються поліпи. Універсальний словник-енциклопедія
- медуза — МЕДУ́ЗА (морська тварина з прозорим драглистим тілом), СЕ́РЦЕ діал. Медузи, як дивні водяні квіти, хиталися в затоці з боку на бік (Л. Дмитерко); Між рибою біліло, як холодець, серце, тобто медуза (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
- медуза — МЕДУ́ЗА, и, ж. 1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох дів зі зміями на голові замість волосся, погляд якої обертав усе живе в каміння. [Прісцілла:] Тут Круста? (Німіє з дива і з жаху). Словник української мови в 11 томах