1. Словник іншомовних слів Мельничука

меркантилізм

меркантилі́зм

(франц. mercantilisme, від італ. mercante – торговець купець)

напрям у буржуазній політичній економії і політика ряду європейських держав у 15–18 ст., що виражала інтереси буржуазії, яка зароджувалася в надрах феодалізму й намагалася прискорити нагромадження капіталів стимулюванням зовнішньої торгівлі, колоніальними пограбуваннями і торговельними війнами. Джерелом збагачення М. вважав не виробництво, а торгівлю й грошовий обіг.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меркантилізм — меркантилі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. меркантилізм — Ідеї та позиції, що впродовж XVII і більшої частини XVII століття розвивалися в економічній думці Європи паралельно з доктриною торговельного балансу. Енциклопедія політичної думки
  3. меркантилізм — -у, ч. 1》 Напрям у політичній економії та політика ряду європейських феодальних держав у 15-18 ст., прихильники яких намагалися прискорити нагромадження капіталів стимулюванням зовнішньої торгівлі. 2》 перен. Дріб'язковий розрахунок; корисливість (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. меркантилізм — МЕРКАНТИЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Економічна політика в період становлення капіталізму, прихильники яких вважали, що джерело багатства – сфера обігу, а не сфера виробництва, й ототожнювали багатство з грошовим капіталом. Словник української мови у 20 томах
  5. меркантилізм — (англ. mercantilism) напрям в економічній науці, за яким багатство нації визначається в золоті та інших благородних металах (срібло, платина та ін.). Економічний словник
  6. меркантилізм — Напрямок економічної думки, який переважав у Зх. Європі у XVI-XVII ст.; послідовники м. ототожнювали заможність країни з досягненням позитивного торговельного балансу; часто мірилом багатства визнавали кількість біметалічних грошей; гол. представники: Т. Мун, А. Серва, Ж.Б. Кольбер. Універсальний словник-енциклопедія
  7. меркантилізм — Меркантилі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. меркантилізм — МЕРКАНТИЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у буржуазній політичній економії і політика ряду європейських феодальних держав у XV-XVIII ст., прихильники яких намагалися прискорити нагромадження капіталів стимулюванням зовнішньої торгівлі... Словник української мови в 11 томах
  9. меркантилізм — рос. меркантилизм один з підходів міжнародної торгівлі, який активно застосовувався у ХV-ХVIII ст. і передбачав контроль міжнародної торгівлі та руху факторів для забезпечення "сприятливого торговельного балансу" (перевага експорту над імпортом)... Eкономічна енциклопедія