мефістофель
мефісто́фель
(нім. Mephistopheles)
1. Персонаж трагедії німецького поета Й.-В. Гете «Фауст».
2. Переносно – злий дух, дух заперечення.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Мефістофель — Мефісто́фель іменник чоловічого роду, істота міфологічна істота Орфографічний словник української мови
- мефістофель — Дух сумніву, демон, спокусник; див. ДИЯВОЛ. Словник синонімів Караванського
- мефістофель — -я, ч. 1》 У міфології народів Західної Європи – диявол. 2》 перен. Злий дух, дух заперечення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Мефістофель — Мефісто́фель, -феля, -леві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)