мефістофель

мефісто́фель

(нім. Mephistopheles)

1. Персонаж трагедії німецького поета Й.-В. Гете «Фауст».

2. Переносно – злий дух, дух заперечення.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мефістофель — Мефісто́фель іменник чоловічого роду, істота міфологічна істота Орфографічний словник української мови
  2. мефістофель — Дух сумніву, демон, спокусник; див. ДИЯВОЛ. Словник синонімів Караванського
  3. мефістофель — -я, ч. 1》 У міфології народів Західної Європи – диявол. 2》 перен. Злий дух, дух заперечення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Мефістофель — Мефісто́фель, -феля, -леві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)