мефістофель

мефісто́фель

-я, ч.

1》 У міфології народів Західної Європи – диявол.

2》 перен. Злий дух, дух заперечення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мефістофель — Мефісто́фель іменник чоловічого роду, істота міфологічна істота Орфографічний словник української мови
  2. мефістофель — Дух сумніву, демон, спокусник; див. ДИЯВОЛ. Словник синонімів Караванського
  3. мефістофель — мефісто́фель (нім. Mephistopheles) 1. Персонаж трагедії німецького поета Й.-В. Гете «Фауст». 2. Переносно – злий дух, дух заперечення. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Мефістофель — Мефісто́фель, -феля, -леві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)