мефістофель
мефісто́фель
-я, ч.
1》 У міфології народів Західної Європи – диявол.
2》 перен. Злий дух, дух заперечення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Мефістофель — Мефісто́фель іменник чоловічого роду, істота міфологічна істота Орфографічний словник української мови
- мефістофель — Дух сумніву, демон, спокусник; див. ДИЯВОЛ. Словник синонімів Караванського
- мефістофель — мефісто́фель (нім. Mephistopheles) 1. Персонаж трагедії німецького поета Й.-В. Гете «Фауст». 2. Переносно – злий дух, дух заперечення. Словник іншомовних слів Мельничука
- Мефістофель — Мефісто́фель, -феля, -леві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)