могікани
могіка́ни
(англ. Mohicans, з індіан. мо-гі-конніус)
1. Група індіанських племен, що жили в Північній Америці, були в 18–19 ст. витіснені з своїх земель європейськими колонізаторами. Тепер існують лише поодинокі нащадки М.
2. Переносно – останні представники чогось, що зникає, відмирає.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- могікани — -кан, мн. (одн. могікан, -а, ч.; могіканка, -и, ж.). 1》 Вимерле плем'я північноамериканських індіанців; представники цього племені. 2》 перен. Останні або найстаріші представники когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- могікани — МОГІКА́НИ, а́н, мн. (одн. могіка́нин, а, ч.; могіка́нка, и, ж.). 1. Група індіанських племен, що жили в Північній Америці по берегах річки Гудзон. 2. перен. Останні або найстаріші представники когось, чогось. Словник української мови у 20 томах
- могікани — МОГІКА́НИ, ка́н, мн. (одн. могіка́н, а, ч.; могіка́нка, и, ж.). 1. Вимерле плем’я північноамериканських індійців; представники цього племені. 2. перен. Останні або найстаріші представники когось, чогось. В Сполуч. Словник української мови в 11 томах