монограма
моногра́ма
(від моно... і ...грама)
1. Сплетення кількох початкових літер у вигляді вензеля для визначення імені або прізвища.
2. Зрідка – умовний знак замість підпису на малюнках, творах художників.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монограма — моногра́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- монограма — -и, ж. 1》 Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з'єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка. 2》 Іменний напис на подарункові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- монограма — МОНОГРА́МА, и, ж. 1. Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з'єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка. Маленький листок з монограмою Р дрижав у його руці (І. Франко). 2. Іменний напис на подарункові. Словник української мови у 20 томах
- монограма — Моногра́ма, -ми, -мі; -гра́ми, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- монограма — МОНОГРА́МА, и, ж. 1. Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з’єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка. Маленький листок з монограмою Р дрижав у його руці (Фр., VI, 1951. 258). 2. рідко. Іменний напис на подарункові. Словник української мови в 11 томах
- монограма — (грец., лат. — одна літера) Сплетення заголовних літер імені й прізвища у вигляді вензеля, яке вживається у картушах і медальйонах, що прикрашали споруди. Архітектура і монументальне мистецтво