монограма

Значення в інших словниках

1. монограма — -и, ж. 1》 Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з'єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка. 2》 Іменний напис на подарункові. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. монограма — МОНОГРА́МА, и, ж. 1. Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з'єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка. Маленький листок з монограмою Р дрижав у його руці (І. Франко). 2. Іменний напис на подарункові. Словник української мови у 20 томах
3. монограма — моногра́ма (від моно... і ...грама) 1. Сплетення кількох початкових літер у вигляді вензеля для визначення імені або прізвища. 2. Зрідка – умовний знак замість підпису на малюнках, творах художників. Словник іншомовних слів Мельничука
4. монограма — Моногра́ма, -ми, -мі; -гра́ми, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. монограма — МОНОГРА́МА, и, ж. 1. Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з’єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка. Маленький листок з монограмою Р дрижав у його руці (Фр., VI, 1951. 258). 2. рідко. Іменний напис на подарункові. Словник української мови в 11 томах
6. монограма — (грец., лат. — одна літера) Сплетення заголовних літер імені й прізвища у вигляді вензеля, яке вживається у картушах і медальйонах, що прикрашали споруди. Архітектура і монументальне мистецтво