монокарпічний
монокарпі́чний
(від моно... і грец. καρπός – плід)
той, що цвіте й плодоносить один раз протягом життя, після чого гине; м-і рослини – всі однорічні й дворічні рослини, з багаторічних – деякі види пальми, агави тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монокарпічний — монокарпі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- монокарпічний — -а, -е. Той, що цвіте й плодоносить один раз протягом життя, після чого гине. Монокарпічні рослини — всі однорічні й дворічні рослини, з багаторічних – деякі види пальми, агави тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- монокарпічний — МОНОКАРПІ́ЧНИЙ, а, е, бот. Який плодоносить тільки один раз упродовж життя і потім відмирає (про рослини). Монокарпічний вид пальми. Словник української мови у 20 томах