монокарпічний
монокарпі́чний
-а, -е.
Той, що цвіте й плодоносить один раз протягом життя, після чого гине.
Монокарпічні рослини — всі однорічні й дворічні рослини, з багаторічних – деякі види пальми, агави тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монокарпічний — монокарпі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- монокарпічний — МОНОКАРПІ́ЧНИЙ, а, е, бот. Який плодоносить тільки один раз упродовж життя і потім відмирає (про рослини). Монокарпічний вид пальми. Словник української мови у 20 томах
- монокарпічний — монокарпі́чний (від моно... і грец. καρπός – плід) той, що цвіте й плодоносить один раз протягом життя, після чого гине; м-і рослини – всі однорічні й дворічні рослини, з багаторічних – деякі види пальми, агави тощо. Словник іншомовних слів Мельничука