монокок

моноко́к

(франц. monocoque, від грец. μόνος – один і франц. coque – шкаралупа, корпус)

безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монокок — моноко́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. монокок — -а, ч. Безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки. Великий тлумачний словник сучасної мови