монокок

моноко́к

-а, ч.

Безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монокок — моноко́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. монокок — моноко́к (франц. monocoque, від грец. μόνος – один і франц. coque – шкаралупа, корпус) безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки. Словник іншомовних слів Мельничука