мінорат
мінора́т
(від лат. minor – менший)
1. Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім’ї. Протилежне – майорат.
2. Саме майно, що передається за міноратом.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мінорат — мінора́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мінорат — -у, ч. 1》 Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї; прот. майорат. 2》 Саме майно, що передається за міноратом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мінорат — рос. минорат 1. Порядок спадкування, коди майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї. 2. Саме майно, що передається за міноратом. Eкономічна енциклопедія