мінорат

мінора́т

(від лат. minor – менший)

1. Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім’ї. Протилежне – майорат.

2. Саме майно, що передається за міноратом.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінорат — мінора́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мінорат — -у, ч. 1》 Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї; прот. майорат. 2》 Саме майно, що передається за міноратом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мінорат — рос. минорат 1. Порядок спадкування, коди майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї. 2. Саме майно, що передається за міноратом. Eкономічна енциклопедія