мінорат

мінора́т

-у, ч.

1》 Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї; прот. майорат.

2》 Саме майно, що передається за міноратом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінорат — мінора́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мінорат — мінора́т (від лат. minor – менший) 1. Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім’ї. Протилежне – майорат. 2. Саме майно, що передається за міноратом. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. мінорат — рос. минорат 1. Порядок спадкування, коди майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї. 2. Саме майно, що передається за міноратом. Eкономічна енциклопедія