мінорат
мінора́т
-у, ч.
1》 Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї; прот. майорат.
2》 Саме майно, що передається за міноратом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мінорат — мінора́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мінорат — мінора́т (від лат. minor – менший) 1. Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім’ї. Протилежне – майорат. 2. Саме майно, що передається за міноратом. Словник іншомовних слів Мельничука
- мінорат — рос. минорат 1. Порядок спадкування, коди майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї. 2. Саме майно, що передається за міноратом. Eкономічна енциклопедія