1. Словник іншомовних слів Мельничука

набоб

набо́б

(інд. наваб, від араб. нувваб – намісники)

1. В Індії титул правителів провінцій, що відокремилися від імперії Великих Моголів.

2. В Англії 18 ст. назва осіб (головним чином вищих урядовців Ост-Індської компанії), які награбували багатства на Сході.

3. Переносно – багата людина, життя якої відзначається східною пишнотою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набоб — набо́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. набоб — -а, ч. 1》 Титул мусульманських аристократів (князьків) в Індії, а також особа, що має цей титул. 2》 В Англії 18 ст. – назва осіб, які розбагатіли на Сході. 3》 перен. Багата людина, життя якої відзначається східною пишнотою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набоб — Багатир-гультяй Словник чужослів Павло Штепа
  4. набоб — НАБО́Б, а, ч. 1. Титул мусульманських аристократів (князьків) в Індії, а також особа, що носить цей титул. 2. перен. Той, хто швидко розбагатів і живе зі східною розкішшю. Словник української мови у 20 томах
  5. набоб — НАБО́Б, а, ч. Титул мусульманських аристократів (князьків) в Індії, а також особа, що носить цей титул. Словник української мови в 11 томах