неоімпресіонізм
неоімпресіоні́зм
(від нео... та імпресіонізм)
течія в західноєвропейському живопису кінця 19 – початку 20 ст., представники якої розвивали суб’єктивістські тенденції імпресіонізму, намагалися обгрунтувати й надати методичного характеру прийомам розкладання складних тонів на чисті кольори; твори Н. нагадують мозаїку, в них втрачено матеріальність передачі реальних явищ (див. пуантилізм).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неоімпресіонізм — неоімпресіоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- неоімпресіонізм — -у, ч. Течія в живопису кінця 19 – початку 20 ст., представники якої, розвиваючи тенденції імпресіонізму, намагалися науково обґрунтувати, надати системного характеру імпресіоністичним прийомам розкладання складних тонів на чисті кольори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неоімпресіонізм — НЕОІМПРЕСІОНІ́ЗМ, у, ч. Напрям у живописі, що виник у Франції близько 1885 р. який, використовуючи висновки наукового кольорознавства, надав системного характеру імпресіоністичним прийомам розкладання складних тонів на чисті кольори. Словник української мови у 20 томах
- неоімпресіонізм — НЕОІМПРЕСІОНІ́ЗМ, у, ч. Течія в живописі кінця XIX — початку XX ст., представники якої, розвиваючи суб’єктивістські тенденції імпресіонізму, намагалися науково обгрунтувати, надати системного характеру імпресіоністичним прийомам розкладання складних тонів на чисті кольори. Словник української мови в 11 томах