неоімпресіонізм

неоімпресіоні́зм

(від нео... та імпресіонізм)

течія в західноєвропейському живопису кінця 19 – початку 20 ст., представники якої розвивали суб’єктивістські тенденції імпресіонізму, намагалися обгрунтувати й надати методичного характеру прийомам розкладання складних тонів на чисті кольори; твори Н. нагадують мозаїку, в них втрачено матеріальність передачі реальних явищ (див. пуантилізм).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неоімпресіонізм — неоімпресіоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. неоімпресіонізм — -у, ч. Течія в живопису кінця 19 – початку 20 ст., представники якої, розвиваючи тенденції імпресіонізму, намагалися науково обґрунтувати, надати системного характеру імпресіоністичним прийомам розкладання складних тонів на чисті кольори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неоімпресіонізм — НЕОІМПРЕСІОНІ́ЗМ, у, ч. Напрям у живописі, що виник у Франції близько 1885 р. який, використовуючи висновки наукового кольорознавства, надав системного характеру імпресіоністичним прийомам розкладання складних тонів на чисті кольори. Словник української мови у 20 томах
  4. неоімпресіонізм — НЕОІМПРЕСІОНІ́ЗМ, у, ч. Течія в живописі кінця XIX — початку XX ст., представники якої, розвиваючи суб’єктивістські тенденції імпресіонізму, намагалися науково обгрунтувати, надати системного характеру імпресіоністичним прийомам розкладання складних тонів на чисті кольори. Словник української мови в 11 томах