неоіндуїзм
(від нео... та індуїзм)
сучасна течія релігійно-філософської думки Індії, що виникла в 1-й половині 19 ст. як реформована (монотеїстична) форма індуїзму. Однією з центральних у Н. є ідея внутрішньої єдності всіх релігій, спроба сконструювати «нову», «універсальну» релігію, нібито вільну від фанатизму, мракобісся кожної конкретної релігії.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неоіндуїзм — неоіндуї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- неоіндуїзм — -у, ч. Течія релігійно-філософської думки Індії, що виникла в 1-й половині 19 ст. як реформована (монотеїстична) форма індуїзму; однією з його центральних ідей є ідея внутрішньої єдності всіх релігій. Великий тлумачний словник сучасної мови