нотабена

нотабе́на, нотабе́не

(від лат. nota bene – зазнач добре)

помітка, позначка на книзі, рукопису, документі біля слів, на які слід звернути особливу увагу (скорочено NB і NB).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нотабена — нотабе́на іменник чоловічого роду назва умовного знака в тексті (NВ), який ставлять для привернення уваги читача Орфографічний словник української мови
  2. нотабена — і нотабене, с., невідм. Назва умовного знака (NB), що його ставлять, щоб звернути увагу на якесь місце в тексті, на якийсь документ, книгу і т. ін. || у знач. вставн. сл. Уживається для привернення уваги читача до висловленого в тексті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нотабена — НОТАБЕ́НА, и, ж., рідко НОТАБЕ́НЕ, с., невідм. Назва умовного знака (NВ або 145), який ставлять, щоб звернути увагу на якесь місце в тексті, на якийсь документ, книгу і т. ін.; // у знач. вставн. сл. Словник української мови у 20 томах
  4. нотабена — НОТАБЕ́НА, и, ж., рідко НОТАБЕ́НЕ, с., невідм. Назва умовного знака (NВ або 145), який ставлять, щоб звернути увагу на якесь місце в тексті, на якийсь документ, книгу і т. ін.; // у знач. вставн. сл. Словник української мови в 11 томах
  5. нотабена — рос. нотабена, нотабене (латин. nota bene-зазнач добре — NB) — помітка, позначка на книзі, рукопису, документі біля слів, виразів, на яких слід зосередити особливу увагу. Eкономічна енциклопедія