1. Словник іншомовних слів Мельничука

нікель

ні́кель

(нім. Nickel, від швед. nickel – гном, підземний дух)

хімічний елемент, символ Ni, ат. н. 28; сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий. Застосовують для захисних прикриттів, виготовлення сплавів, спеціальних сталей, лужних акумуляторів тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нікель — ні́кель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нікель — [н’ікеил'] -л'у, ор. -леим, м. (на) -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. нікель — -ю, ч. Ni. Хімічний елемент, що належить до родини сидероїдів. Проста речовина нікелю – сріблястий метал. Конструктивний матеріал хімічних і ядерних реакторів, акумуляторів тощо. || Шар цього металу на поверхні металевих виробів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нікель — НІ́КЕЛЬ, ю, ч. Сріблясто-білий тугоплавкий метал, стійкий щодо дії води та повітря. Нікель не окислюється на повітрі і легко розчиняється лише в азотній кислоті (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. нікель — Ni, хіміч. елемент з атомним числом 28; сріблясто-білий, досить твердий метал; у злитках стійкий до дії атмосферних чинників; міститься в мінералах (нікелін), у чистому вигляді — в метеоритах, входить до складу земного ядра... Універсальний словник-енциклопедія
  6. нікель — Ні́кель, ні́клю, -клеві, -клем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нікель — НІ́КЕЛЬ, ю, ч. Сріблясто-білий тугоплавкий метал, стійкий щодо дії води та повітря. Нікель не окислюється на повітрі і легко розчиняється лише в азотній кислоті (Заг. Словник української мови в 11 томах