нікелін
нікелі́н
1. Сплав міді, нікелю й марганцю, відзначається великим електричним опором, стійкістю проти корозії.
2. Мінерал класу сульфідів, червоного кольору з металевим блиском. Руда нікелю.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нікелін — нікелі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нікелін — -у, ч. 1》 Червоний нікелевий колчедан – мінерал класу сульфідів. 2》 Сплав міді та нікелю з незначною домішкою марганцю, заліза й цинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нікелін — НІКЕЛІ́Н, у, ч. 1. Червоний нікелевий колчедан – мінерал класу сульфідів. В складі руд нами виявлено льолінгіт, арсенопірит, пентландит, герсдорфіт, нікелін, маухерит, глаукодот, кобальтин, мілерит (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- нікелін — Сплав міді з нікелем (18-20%), відзначається вел. питомим електричним опором; застосовують для виготовлення резисторів, нагрівальних елементів, монет та для плакування. Універсальний словник-енциклопедія
- нікелін — НІКЕЛІ́Н, у, ч. 1. Червоний нікелевий колчедан — мінерал класу сульфідів. 2. Сплав міді та нікелю з незначною домішкою марганцю, заліза й цинку. Нікелін.. відзначається досить великим опором і мало змінюється при підвищенні температури (Заг. хімія, 1955, 616). Словник української мови в 11 томах