1. Словник української мови в 11 томах

нікелін

НІКЕЛІ́Н, у, ч.

1. Червоний нікелевий колчедан — мінерал класу сульфідів.

2. Сплав міді та нікелю з незначною домішкою марганцю, заліза й цинку.

Нікелін.. відзначається досить великим опором і мало змінюється при підвищенні температури (Заг. хімія, 1955, 616).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нікелін — нікелі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нікелін — -у, ч. 1》 Червоний нікелевий колчедан – мінерал класу сульфідів. 2》 Сплав міді та нікелю з незначною домішкою марганцю, заліза й цинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нікелін — НІКЕЛІ́Н, у, ч. 1. Червоний нікелевий колчедан – мінерал класу сульфідів. В складі руд нами виявлено льолінгіт, арсенопірит, пентландит, герсдорфіт, нікелін, маухерит, глаукодот, кобальтин, мілерит (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. нікелін — нікелі́н 1. Сплав міді, нікелю й марганцю, відзначається великим електричним опором, стійкістю проти корозії. 2. Мінерал класу сульфідів, червоного кольору з металевим блиском. Руда нікелю. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. нікелін — Сплав міді з нікелем (18-20%), відзначається вел. питомим електричним опором; застосовують для виготовлення резисторів, нагрівальних елементів, монет та для плакування. Універсальний словник-енциклопедія