1. Словник іншомовних слів Мельничука

нікотин

нікоти́н

(франц. nicotine)

алкалоїд тютюну й махорки. Сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи і при курінні спричинює хронічне отруєння організму. Від прізвища французького дипломата 16 ст. Ніко, який вперше ввіз тютюн до Франції.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нікотин — нікоти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нікотин — -у, ч. Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нікотин — НІКОТИ́Н, у, ч. Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні. Нікотин, який є в тютюні, шкідливо впливає на нервову систему підлітків (з навч. літ.); Старий неквапливо вийняв з почорнілих від нікотину зубів люльку (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. нікотин — Алкалоїд, міститься в листках тютюну; дуже сильна отрута; малі дози стимулюють діяльність нервової системи, більші викликають отруєння і смерть внаслідок ураження дихального центру; часте паління призводить до нікотинової залежності. Універсальний словник-енциклопедія
  5. нікотин — Ніко́тин, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нікотин — НІКОТИ́Н, у, ч. Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні. Нікотин, який є в тютюні, шкідливо впливає на нервову систему підлітків (Шк. гігієна, 1954, 56); Старий неквапливо вийняв з почорнілих від нікотину зубів люльку (Збан., Між.. людьми, 1955, 20). Словник української мови в 11 томах