нікотин
нікоти́н
-у, ч.
Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нікотин — нікоти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нікотин — НІКОТИ́Н, у, ч. Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні. Нікотин, який є в тютюні, шкідливо впливає на нервову систему підлітків (з навч. літ.); Старий неквапливо вийняв з почорнілих від нікотину зубів люльку (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- нікотин — нікоти́н (франц. nicotine) алкалоїд тютюну й махорки. Сильна отрута, що порушує діяльність нервової системи і при курінні спричинює хронічне отруєння організму. Від прізвища французького дипломата 16 ст. Ніко, який вперше ввіз тютюн до Франції. Словник іншомовних слів Мельничука
- нікотин — Алкалоїд, міститься в листках тютюну; дуже сильна отрута; малі дози стимулюють діяльність нервової системи, більші викликають отруєння і смерть внаслідок ураження дихального центру; часте паління призводить до нікотинової залежності. Універсальний словник-енциклопедія
- нікотин — Ніко́тин, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нікотин — НІКОТИ́Н, у, ч. Отруйна наркотична речовина, що міститься в тютюні. Нікотин, який є в тютюні, шкідливо впливає на нервову систему підлітків (Шк. гігієна, 1954, 56); Старий неквапливо вийняв з почорнілих від нікотину зубів люльку (Збан., Між.. людьми, 1955, 20). Словник української мови в 11 томах