окупант

окупа́нт

[від лат. occupans (occupantis) – загарбник]

той, хто здійснює окупацію, бере в ній участь.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окупант — окупа́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. окупант — Загарбник, займанець, наїзник, поневолювач, ір. «визволитель». Словник синонімів Караванського
  3. окупант — див. ворог Словник синонімів Вусика
  4. окупант — [окупант] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. окупант — -а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. окупант — Займанець, обсадник Словник чужослів Павло Штепа
  7. окупант — ОКУПА́НТ, а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник. Страшний він [Дніпро] у чорну бурю .. Це добре відчули окупанти, що хотіли загарбати нашу землю і потопити наше щастя (М. Словник української мови у 20 томах
  8. окупант — ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р (КОНКВІСТА́ДО́Р) перев. мн. Словник синонімів української мови
  9. окупант — Окупа́нт, -та; -па́нти, -нтів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. окупант — ОКУПА́НТ, а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник. Страшний він [Дніпро] у чорну бурю.. Це добре відчули окупанти, що хотіли загарбати нашу землю і потопити наше щастя (Рильський, III, 1956, 26)... Словник української мови в 11 томах