1. Словник синонімів української мови

окупант

ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р (КОНКВІСТА́ДО́Р) перев. мн., ПІДКО́РЮВАЧ, ПОКОРИ́ТЕЛЬ, ІНТЕРВЕ́НТ (учасник інтервенції); ОКУПА́НТ (учасник окупації); АНЕКСІОНІ́СТ (прибічник анексії); ЕКСПАНСІОНІ́СТ (прибічник експансії). Загарбники, відступаючи, метались величезними зграями (О. Довженко); Повідомлялось, що всю величезну армію завойовників під Сталінградом взято в жорсткі шори (Я. Баш); Читаючи безсмертні рядки "Слова", ми ніби бачимо, як виступають на захист сплюндрованої лихими напасниками землі руські полки (І. Цюпа); Не хижі конквістадори — Працівники морів Крають сині простори Грудьми кораблів (М. Рильський); Партизанський загін довгий час успішно боровся проти біляків та інтервентів (О. Гончар); Каламутними потоками вступали окупанти на площі, розтікалися по околицях (Києва) і повзли на Чернігівщину, Полтавщину, Донбас (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окупант — окупа́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. окупант — Загарбник, займанець, наїзник, поневолювач, ір. «визволитель». Словник синонімів Караванського
  3. окупант — див. ворог Словник синонімів Вусика
  4. окупант — [окупант] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. окупант — -а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. окупант — Займанець, обсадник Словник чужослів Павло Штепа
  7. окупант — ОКУПА́НТ, а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник. Страшний він [Дніпро] у чорну бурю .. Це добре відчули окупанти, що хотіли загарбати нашу землю і потопити наше щастя (М. Словник української мови у 20 томах
  8. окупант — окупа́нт [від лат. occupans (occupantis) – загарбник] той, хто здійснює окупацію, бере в ній участь. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. окупант — Окупа́нт, -та; -па́нти, -нтів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. окупант — ОКУПА́НТ, а, ч. Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник. Страшний він [Дніпро] у чорну бурю.. Це добре відчули окупанти, що хотіли загарбати нашу землю і потопити наше щастя (Рильський, III, 1956, 26)... Словник української мови в 11 томах