1. Словник іншомовних слів Мельничука

олеїн

(від лат. oleum – олія)

1. Сполука гліцерину з олеїновою кислотою. О. поширений разом з пальмітином і стеарином у тваринних і рослинних жирах.

2. Суміш рідких жирних кислот (переважно олеїнової кислоти) з домішками пальмітинової і стеаринової кислот. О. одержують розщепленням жирів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. олеїн — олеї́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. олеїн — -у, ч., хім. Суміш рідких жирних кислот, головною складовою частиною яких є олеїнова кислота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. олеїн — ОЛЕЇ́Н, у, ч., хім. Суміш рідких жирних кислот, головною складовою частиною яких є олеїнова кислота, з домішками пальмітинової і стеаринової кислот. Олеїн одержують розщепленням жирів. Словник української мови у 20 томах
  4. олеїн — Олеї́н, -ї́ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. олеїн — ОЛЕЇ́Н, у, ч., хім. Суміш рідких жирних кислот, головною складовою частиною яких є олеїнова кислота. Словник української мови в 11 томах