1. Орфографічний словник української мови

олеїн

олеї́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. олеїн — -у, ч., хім. Суміш рідких жирних кислот, головною складовою частиною яких є олеїнова кислота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. олеїн — ОЛЕЇ́Н, у, ч., хім. Суміш рідких жирних кислот, головною складовою частиною яких є олеїнова кислота, з домішками пальмітинової і стеаринової кислот. Олеїн одержують розщепленням жирів. Словник української мови у 20 томах
  3. олеїн — (від лат. oleum – олія) 1. Сполука гліцерину з олеїновою кислотою. О. поширений разом з пальмітином і стеарином у тваринних і рослинних жирах. 2. Суміш рідких жирних кислот (переважно олеїнової кислоти) з домішками пальмітинової і стеаринової кислот. О. одержують розщепленням жирів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. олеїн — Олеї́н, -ї́ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. олеїн — ОЛЕЇ́Н, у, ч., хім. Суміш рідких жирних кислот, головною складовою частиною яких є олеїнова кислота. Словник української мови в 11 томах