1. Словник іншомовних слів Мельничука

омега

оме́га

(грец. ώ μέγα – Ω, ω – довге «о»)

1. Остання літера грецького алфавіту.

2. Переносно – альфа й омега – початок і кінець.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омега — оме́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. омега — див. кінець Словник синонімів Вусика
  3. омега — [омега] -гие, д. і м. -ез'і Орфоепічний словник української мови
  4. омега — -и, ж. Остання літера грецького алфавіту. Альфа і омега перен. — початок і кінець; основа, суть чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. омега — ОМЕ́ГА, и, ж. Назва останньої літери грецького алфавіту. Лист був написаний українською мовою, але подекуди траплялися грецькі літери. Тут були сигми, омеги (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
  6. омега — а́льфа і оме́га, книжн. 1. Початок і кінець чого-небудь. (Неофіт-раб:) Що за слово? (Єпископ:) Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка); Між т. зв. Фразеологічний словник української мови
  7. омега — Оме́га, -ги, -зі (гр. літера) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. омега — ОМЕ́ГА, и, ж. Назва останньої літери грецького алфавіту. Лист був написаний українською мовою, але подекуди траплялися грецькі літери. Тут були сигми, омеги (Руд., Остання шабля, 1959, 289). ◊ А́льфа і оме́га див. а́льфа. Словник української мови в 11 томах