омега

а́льфа і оме́га, книжн. 1. Початок і кінець чого-небудь. (Неофіт-раб:) Що за слово? (Єпископ:) Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка); Між т. зв. в Галичині “москвофілами” і народовцями в принципах нема великої різниці: і ті і другі б’ють поклони перед національними святощами, і для тих, і для других національність — альфа і омега всіх змагань (М. Драгоманов); — Містер Бредлі,— почав розмову управитель..,— ви знаєте, що все має початок і кінець — альфу і омегу... (Ф. Бурлака); Праця — альфа і омега Грінченкового життя, це — його найбільша втіха (А. Погрібний). 2. чого. Головне в чомусь, основа, зміст, сутність чого-небудь. — Словом, без “почуття плеча” твого соратника ти ніщо: така альфа і омега кодексу моралі й діяння футболіста (Ю. Смолич); — Людина — що б там не викоювалось,— вона, зрештою, універсум... Альфа і омега всього (О. Гончар); В ядерній війні не буде переможців — ця констатація перекочувала з політичних документів в уми людей, стала альфою й омегою нашого ставлення до реалій сьогодення (З журналу).

від а́льфи до оме́ги, книжн. Від початку до кінця. — Оце діждався новини, оце потішили новинами! Ну що ж, хай кажуть, мусить знати все, від альфи до омеги (Д. Міщенко).