осмій
о́смій
(від грец. οσμή – запах)
хімічний елемент, символ Os, ат. н. 76; твердий синювато-сірий метал, належить до платинових металів. Застосовують у сплавах з іридієм для виготовлення деталей вимірювальних приладів. О. і його сполуки – добрі каталізатори.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осмій — о́смій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- осмій — -ю, ч. Os. Хімічний елемент, платиноїд. Важкотопкий пасивний сріблясто-блакитнуватий метал – найважчий серед твердих речовин. Компонент надтвердих і зносостійких стопів для точних механізмів, катодів та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осмій — О́СМІЙ, ю, ч. Дуже твердий і крихкий метал синюватого кольору, що добувається з платинових руд; використовується як каталізатор, а також є компонентом надтвердих сплавів з іридієм. Найважчою твердою речовиною є платиновий метал осмій (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- осмій — Оs, хіміч. елемент з атомним числом 76; сіро-голубий, дуже твердий метал; існує у вигляді природних сплавів з іридієм і платиною, а також в мінералах; застосовується як каталізатор, у сплавах — для виготовлення частин мірних інструментів; відкритий 1804 Теннантом. Універсальний словник-енциклопедія
- осмій — О́СМІЙ, ю, ч. Дуже твердий метал синюватого кольору, що добувається з платинових руд. Найважчою твердою речовиною є платиновий метал осмій (Цікава хімія, 1954, 99). Словник української мови в 11 томах