ост

Значення в інших словниках

1. ост — ост 1 іменник чоловічого роду схід; східний вітер ост 2 іменник чоловічого роду остюк ост 3 іменник чоловічого роду остень — риболовецьке знаряддя розм., рідко Орфографічний словник української мови
2. ост — I -у, ч. 1》 Назва східної сторони світу у мореплавстві та метеорології; схід; прот. вест. || Східний вітер. 2》 Один із чотирьох головних румбів у компасі, які переділяють горизонт на чотири частини. II -а, ч., розм., рідко. Те саме, що остюк. III -а, ч., розм., рідко. Те саме, що остень. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ост — Схід Словник чужослів Павло Штепа
4. ост — ОСТ¹, у, ч., мор., метеор. 1. Схід, східний напрям. Ми стаємо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Яновський). 2. Східний вітер. Словник української мови у 20 томах
5. ост — I. СХІД (одна з чотирьох сторін світу — східна); ОСТ (у мореплавстві та метеорології). Туман розвіявся, на сході зарожевіло небо (Григорій Тютюнник); Ми станемо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Яновський). Словник синонімів української мови
6. ост — ОСТ¹, у, ч. 1. Назва східної сторони світу у мореплавстві та метеорології; схід; протилежне вест. Ми стаємо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Янов., V, 1959, 59); // Східний вітер. Словник української мови в 11 томах