ост

ОСТ¹, у, ч., мор., метеор.

1. Схід, східний напрям.

Ми стаємо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Яновський).

2. Східний вітер.

Щовесни вбираються [тополі] в зелень, а щоосені знов роздягають їх до білокор'я пронизливі норди та ости... (О. Гончар).

ОСТ², а́, ч., розм., рідко.

Те саме, що остю́к.

Водить [Остап] пальцями вздовж колоска, вигладжує. За зерном, за остами водить, пильнує (К. Гордієнко);

* Образно. Свирид ще молодий чоловік, .. борода засіяна гострими білими остами (Панас Мирний).

ОСТ³, а́, ч., розм., рідко.

Те саме, що о́стень.

Тимка стало тягнути [течією] вниз, .. та нагодився на ту хвилю Джмелик на човні, що для забави ганяв остами щук на мілководді. Він і врятував Тимка (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ост — ост 1 іменник чоловічого роду схід; східний вітер ост 2 іменник чоловічого роду остюк ост 3 іменник чоловічого роду остень — риболовецьке знаряддя розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. ост — I -у, ч. 1》 Назва східної сторони світу у мореплавстві та метеорології; схід; прот. вест. || Східний вітер. 2》 Один із чотирьох головних румбів у компасі, які переділяють горизонт на чотири частини. II -а, ч., розм., рідко. Те саме, що остюк. III -а, ч., розм., рідко. Те саме, що остень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ост — Схід Словник чужослів Павло Штепа
  4. ост — (нім. Ost, голл. oost) 1. Міжнародне позначення сходу. 2. Східний вітер. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ост — I. СХІД (одна з чотирьох сторін світу — східна); ОСТ (у мореплавстві та метеорології). Туман розвіявся, на сході зарожевіло небо (Григорій Тютюнник); Ми станемо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Яновський). Словник синонімів української мови
  6. ост — ОСТ¹, у, ч. 1. Назва східної сторони світу у мореплавстві та метеорології; схід; протилежне вест. Ми стаємо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Янов., V, 1959, 59); // Східний вітер. Словник української мови в 11 томах