отоліти
отолі́ти
(від ото... і ...літ)
тверді утвори, що є частиною органу рівноваги в деяких безхребетних (містяться в слухових пухирцях), усіх хребетних тварин і людини (містяться у вестибулярному апараті).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отоліти — -ів, мн. (одн. отоліт, -у, ч.), анат. Тверді утворення в слухових пухирцях або в лабіринті у внутрішньому вусі, які є частиною органа рівноваги у людини і тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отоліти — ОТОЛІ́ТИ, ів, мн. (одн. отолі́т, у, ч.), анат. Тверді утворення в слухових пухирцях або в лабіринті у внутрішньому вусі, які є частиною органу рівноваги у людини і тварин. В організмі людини і тварини є орган, який зветься вестибулярним апаратом. Словник української мови у 20 томах
- отоліти — ОТОЛІ́ТИ, ів, мн. (одн. отолі́т, у, ч.), анат. Тверді утворення в слухових пухирцях або в лабіринті у внутрішньому вусі, які є частиною органу рівноваги у людини і тварин. В організмі людини і тварини є орган, який зветься вестибулярним апаратом. Словник української мови в 11 томах