отоліти

отолі́ти

(від ото... і ...літ)

тверді утвори, що є частиною органу рівноваги в деяких безхребетних (містяться в слухових пухирцях), усіх хребетних тварин і людини (містяться у вестибулярному апараті).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отоліти — -ів, мн. (одн. отоліт, -у, ч.), анат. Тверді утворення в слухових пухирцях або в лабіринті у внутрішньому вусі, які є частиною органа рівноваги у людини і тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. отоліти — ОТОЛІ́ТИ, ів, мн. (одн. отолі́т, у, ч.), анат. Тверді утворення в слухових пухирцях або в лабіринті у внутрішньому вусі, які є частиною органу рівноваги у людини і тварин. В організмі людини і тварини є орган, який зветься вестибулярним апаратом. Словник української мови у 20 томах
  3. отоліти — ОТОЛІ́ТИ, ів, мн. (одн. отолі́т, у, ч.), анат. Тверді утворення в слухових пухирцях або в лабіринті у внутрішньому вусі, які є частиною органу рівноваги у людини і тварин. В організмі людини і тварини є орган, який зветься вестибулярним апаратом. Словник української мови в 11 томах