отоліти
отолі́ти
-ів, мн. (одн. отоліт, -у, ч.), анат.
Тверді утворення в слухових пухирцях або в лабіринті у внутрішньому вусі, які є частиною органа рівноваги у людини і тварин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отоліти — ОТОЛІ́ТИ, ів, мн. (одн. отолі́т, у, ч.), анат. Тверді утворення в слухових пухирцях або в лабіринті у внутрішньому вусі, які є частиною органу рівноваги у людини і тварин. В організмі людини і тварини є орган, який зветься вестибулярним апаратом. Словник української мови у 20 томах
- отоліти — отолі́ти (від ото... і ...літ) тверді утвори, що є частиною органу рівноваги в деяких безхребетних (містяться в слухових пухирцях), усіх хребетних тварин і людини (містяться у вестибулярному апараті). Словник іншомовних слів Мельничука
- отоліти — ОТОЛІ́ТИ, ів, мн. (одн. отолі́т, у, ч.), анат. Тверді утворення в слухових пухирцях або в лабіринті у внутрішньому вусі, які є частиною органу рівноваги у людини і тварин. В організмі людини і тварини є орган, який зветься вестибулярним апаратом. Словник української мови в 11 томах