1. Словник іншомовних слів Мельничука

пандора

пандо́ра

(грец. Πανδώρη, «Усім обдарована»)

у давньогрецькій міфології жінка, наділена богами поряд з чарівністю також хитрістю, цікавістю й підступністю. Була нібито послана на земію Зевсом з скринею (посудом), наповненою лихом. Відкривши її з цікавості, П. дала поширитися лиху серед людей, а коли закрила – в скрині лишилася тільки оманлива надія. Вираз «скриня Пандори» – синонім джерела біди й лиха.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Пандора — Пандо́ра іменник жіночого роду, істота міфологічний персонаж Орфографічний словник української мови
  2. пандора — -и, ж. У давньогрецькій міфології – жінка, наділена богами, поряд із чарівністю, також хитрістю, цікавістю й підступністю. Була нібито послана на Землю Зевсом зі скринею, наповненою лихом. Скриня Пандори перен. — джерело біди й лиха. Великий тлумачний словник сучасної мови