1. Орфографічний словник української мови

Пандора

Пандо́ра

іменник жіночого роду, істота

міфологічний персонаж

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пандора — -и, ж. У давньогрецькій міфології – жінка, наділена богами, поряд із чарівністю, також хитрістю, цікавістю й підступністю. Була нібито послана на Землю Зевсом зі скринею, наповненою лихом. Скриня Пандори перен. — джерело біди й лиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пандора — пандо́ра (грец. Πανδώρη, «Усім обдарована») у давньогрецькій міфології жінка, наділена богами поряд з чарівністю також хитрістю, цікавістю й підступністю. Була нібито послана на земію Зевсом з скринею (посудом), наповненою лихом. Словник іншомовних слів Мельничука