1. Словник іншомовних слів Мельничука

панлогізм

панлогі́зм

(від пан... і ...логізм)

об’єктивно-ідеалістичне вчення, яке вважає мислення сутністю, першоосновою світу й ототожнює об’єктивну закономірність з системою логічних категорій. П. найповніше виражений у філософії Г.-В.-Ф. Гегеля (див. гегельянство).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панлогізм — панлогі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. панлогізм — -у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, яке вважає мислення сутністю, першоосновою світу і ототожнює об'єктивну реальність із системою логічних категорій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панлогізм — ПАНЛОГІ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, яке вважає мислення сутністю, першоосновою світу і ототожнює об'єктивну реальність з системою логічних категорій. Критика панлогізму. Словник української мови у 20 томах
  4. панлогізм — ПАНЛОГІЗМ (від грецьк. παν — все; λόγοζ — думка, слово) — абсолютизація розуму, раціонального мислення в пізнанні, духовній сфері, світі людини, яка поширює його на світ у цілому. П. — характерна риса багатьох філософських вчень від давньогрецьк. Філософський енциклопедичний словник
  5. панлогізм — ПАНЛОГІ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, яке вважає мислення сутністю, першоосновою світу і ототожнює об’єктивну реальність з системою логічних категорій. Критика панлогізму. Словник української мови в 11 томах