панторима
пантори́ма
(від грец. πάντη – скрізь і ρυθμός – розмірність, ритм)]
рима, яка об’єднує багато звуків, далеко заглиблюючись у середину рядка, вступаючи в різноманітні, але багаті співзвуччя.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me