панторима

пантори́ма

(від грец. πάντη – скрізь і ρυθμός – розмірність, ритм)]

рима, яка об’єднує багато звуків, далеко заглиблюючись у середину рядка, вступаючи в різноманітні, але багаті співзвуччя.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панторима — -и, ж. Рима, що об'єднує багато звуків, далеко заглиблюючись у середину рядка, вступаючи у різноманітні, але багаті співзвуччя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. панторима — ПАНТОРИ́МА див. пантори́м. Словник української мови у 20 томах