панторима

пантори́ма

-и, ж.

Рима, що об'єднує багато звуків, далеко заглиблюючись у середину рядка, вступаючи у різноманітні, але багаті співзвуччя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панторима — ПАНТОРИ́МА див. пантори́м. Словник української мови у 20 томах
  2. панторима — пантори́ма (від грец. πάντη – скрізь і ρυθμός – розмірність, ритм)] рима, яка об’єднує багато звуків, далеко заглиблюючись у середину рядка, вступаючи в різноманітні, але багаті співзвуччя. Словник іншомовних слів Мельничука