парабола
пара́бола
(від грец. παραβολή – зіставлення, порівняння, наближення)
1. матем. Крива, кожна точка якої однаково віддалена від даної точки – фокуса (I 2) й даної прямої – директриси.
2. Притча, коротка казка, анекдот, алегорична розповідь повчально-моралізаторського змісту.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парабола — пара́бола іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- парабола — (від гр. parabole — зіставлення, порівняння) притча, коротка казка, анекдот, алегорична розповідь повчально-моралізаторського змісту, яку включають до тексту твору, щоб активізувати увагу слухачів. Словник стилістичних термінів
- парабола — -и, ж. 1》 мат. Незамкнута крива, кожна точка якої однаково віддалена від однієї точки (фокуса) та однієї прямої (директриси). || Шлях, описуваний тілом, що рухається під кутом до горизонту. 2》 заст. Притча, іносказання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парабола — ПАРА́БОЛА, и, ж. 1. мат. Незамкнута крива, кожна точка якої однаково віддалена від однієї точки (фокуса) і однієї прямої (директриси). Грецькі математики знали про властивості складних плоских кривих ліній – еліпса, параболи, гіперболи (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
- парабола — Плоска крива, що є множиною точок, рівновіддалених від заданої точки F (фокусу п.) і заданої прямої (директриси п.); одна з конічних кривих; у прямокутній системі координат п. описується рівнянням y2 = 2px, де p>0 (називається параметром п.) і дорівнює відстані фокуса п. до її директриси. Універсальний словник-енциклопедія
- парабола — ПАРА́БОЛА, и, ж. 1. мат. Незамкнута крива, кожна точка якої однаково віддалена від однієї точки (фокуса) і однієї прямої (директриси). Словник української мови в 11 томах