1. Словник іншомовних слів Мельничука

парашут

парашу́т

(франц. parachute, від італ. para – відвертай і франц. chute – падіння)

1. В авіації – пристрій для зменшення швидкості падіння важкого тіла з висоти.

2. Шахтний П. – запобіжний пристрій, що автоматично затримує (вловлює) падаючу підйомну кліть (у шахті, ліфті) і гальмує її рух у разі обриву підйомного каната або відмови гальм підйомної машини.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парашут — парашу́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парашут — [парашут] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. парашут — -а, ч. 1》 Пристрій у вигляді великого купола, що розкривається у повітрі для стрибка людини з літального апарата, для спуску з нього вантажу або взагалі для гальмування. Запасний парашут. Десантний парашут. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. парашут — Легкоспад Словник чужослів Павло Штепа
  5. парашут — ПАРАШУ́Т, а, ч. Пристрій у вигляді великої парасольки, що розкривається у повітрі для стрибка людини з літального апарата, для спускання з нього вантажу або взагалі для гальмування. Гамбеш падав .. Він рвав обидва шнурки, але парашути не розкривалися (В. Словник української мови у 20 томах
  6. парашут — А, ч. 1. Презерватив. Ти хоча б поприбирала, а то парашути під ліжком валяються. 2. Ліфчик дуже великого розміру. Ого, так тобі треба парашут третього або четвертого розміру. 3. мн. Сімейні труси. Уявляєш, приходять солідні люди, а він відчиняє двері в парашутах! Словник сучасного українського сленгу
  7. парашут — Пристрій, в якому для зменшення швидкості вертикального руху тіла людини чи вантажу в повітрі використовують аеродинамічний опір; розрізняють пасажирські, вантажні й гальмівні п.; перший стрибок з п. (з повітряної кулі) 1797, з літака — 1912. Універсальний словник-енциклопедія
  8. парашут — Парашу́т, -та; -шу́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. парашут — ПАРАШУ́Т, а, ч. Пристрій у вигляді великої парасольки, що розкривається у повітрі для стрибка людини з літального апарата, для спуску з нього вантажу або взагалі для гальмування. Гамбеш падав.. Словник української мови в 11 томах