парашут
парашу́т
[парашут]
-та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парашут — парашу́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- парашут — -а, ч. 1》 Пристрій у вигляді великого купола, що розкривається у повітрі для стрибка людини з літального апарата, для спуску з нього вантажу або взагалі для гальмування. Запасний парашут. Десантний парашут. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парашут — Легкоспад Словник чужослів Павло Штепа
- парашут — ПАРАШУ́Т, а, ч. Пристрій у вигляді великої парасольки, що розкривається у повітрі для стрибка людини з літального апарата, для спускання з нього вантажу або взагалі для гальмування. Гамбеш падав .. Він рвав обидва шнурки, але парашути не розкривалися (В. Словник української мови у 20 томах
- парашут — А, ч. 1. Презерватив. Ти хоча б поприбирала, а то парашути під ліжком валяються. 2. Ліфчик дуже великого розміру. Ого, так тобі треба парашут третього або четвертого розміру. 3. мн. Сімейні труси. Уявляєш, приходять солідні люди, а він відчиняє двері в парашутах! Словник сучасного українського сленгу
- парашут — парашу́т (франц. parachute, від італ. para – відвертай і франц. chute – падіння) 1. В авіації – пристрій для зменшення швидкості падіння важкого тіла з висоти. 2. Шахтний... Словник іншомовних слів Мельничука
- парашут — Пристрій, в якому для зменшення швидкості вертикального руху тіла людини чи вантажу в повітрі використовують аеродинамічний опір; розрізняють пасажирські, вантажні й гальмівні п.; перший стрибок з п. (з повітряної кулі) 1797, з літака — 1912. Універсальний словник-енциклопедія
- парашут — Парашу́т, -та; -шу́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- парашут — ПАРАШУ́Т, а, ч. Пристрій у вигляді великої парасольки, що розкривається у повітрі для стрибка людини з літального апарата, для спуску з нього вантажу або взагалі для гальмування. Гамбеш падав.. Словник української мови в 11 томах